ТУЗЛУК, у, ч. 1. Розчин кухонної солі для соління риби, м'яса, ікри і т. ін.; ропа; // Солона юшка як приправа для деяких страв. Не вмів ти [пане Потоцький] єси в Кам'янськім Подільці пробувати, Печеного поросяти, Куриці з перцем та з шапраном [шафраном] уживати, А тепер не зумієш ти з нами, козаками, воювати І житньої соломахи з тузлуком (уплітати) (Укр.. думи.., 1955, 102); А мати все пригощає сина: - Ось тобі хрящик... Ти ж любиш, - підкладає вона йому гарячої найніжнішої баранини, підсовує юшку, де відварена цибуля плаває кільцями, і льотчик, ласуючи тузлуком, солонцюючи густою щербою, шанобливо слухає батькову мову (Гончар, Тронка, 1963, 10).

2. розм., заст. Луг для зоління білизни. Положи сорочку в тузлук (Сл. Гр.).