ТРОСТИНА, и, ж. 1. Стеблина очерету, комишу і т. ін. Твердіють гранчасті тростини (Бажан, Вибр., 1940, 100); * У порівн. Вона йде, похитуючись, як тростина, коло нього і все збиточно усміхається... (Коб., III, 1956, 388); Тяжко було дивитися на неї, колись гожу дівчину, а тепер висохлу, як суха тростина (Кобр., Вибр., 1954, 38).

2. рідко. Те саме, що очерет. Воно [озеро] було обведене розлогими соснами,.. буйними круглолистими баговинними рослинами й широкою тростиною (Коб., І, 1956, 453); На палях товстих, Повбиваних в дно озера, стоять Низькі хатки, покриті тростиною (Фр., X, 1954, 388).

^ Цукрова тростина - тропічна й субтропічна рослина родини злакових, яку використовують для виготовлення цукру. Я не перелітав над цілим островом - там далі, кажуть, колосальні поля, плантації какао, рижу.. Цукрова тростина, бавовна (Ю. Янов., II, 1958, 64); Приблизно півтори тисячі років тому в Індії вже вирощували цукрову тростину і виробляли з неї солодкий сироп і цукор (Хлібороб Укр., 1, 1966, 47).

3. Спеціально оброблена тонка довга палиця. Він сильно стріпнув пальцями, аби стрясти з них учений крейдяний порох, і замість нього взяв у руки свою тростину (Фр., І, 1955, 250); - Писати! - крикнув [учитель], і в його руці, невідомо де взявшись, свиснула гнучка тростина (Кол., Терен.., 1959, 23)