Тлумачний словник української мови
ТРЕУГОЛКА, и, ж., розм. заст. Трикутний формений капелюх. Дуже було смішно, як один слон представляв пана в ресторані, другий - кухаря в білій шапці і хвартусі, третій - поліцейського в треуголці і при шпазі (Л. Укр., V, 1956, 48); Наполеон підвівся, поправив на голові треуголку і, відстібнувши шпагу, простягнув її капітанові (Рибак, На світанку, 1940, 65).