ТРАВИТИ1, травлю, травиш, недок., перех., спец. Обробляти поверхню металу, скла тощо розчином кислот або іншими спеціальними сполуками. В цеху, де травили дріт, він домігся, щоб зробили вентиляцію (Бойч., Молодість, 1949, 320); // Витравлювати (у 4 знач.).


ТРАВИТИ2, травлю, травиш, недок., перех. Засвоювати в процесі травлення; перетравлювати. Нічого її не болить, їсть добре, спить добре, травить добре, а все-таки чує в кождій хвилі, що нерви її «страшно напружені» (Фр., II, 1950, 375); Він травить їжу, бо цього вимагає шлунок і занадто запопадлива мати (Кач., II, 1958, 297); * Образно. Іскія у спокої травила свою вечерю (Коцюб., II, 1955, 296).


ТРАВИТИ3, травлю, травиш, недок., перех., мор. Потроху відпускати, послаблюючи натягання канату, снасті тощо. Доки травили причалок, доки спускали сходні,.. ми мали досить часу, щоб спокійно дійти до берега (Кулик, Записки консула, 1958, 79).