ТИЧОК, чка, ч., розм., рідко. Те саме, що стусан. Тут Даг, Рутулець прелукавий, Пізнав одразу новичка, Хотів попробовать [попробувать] для слави Паллантові віддать тичка; Но наш Аркадець ухилився (Котл., І, 1952, 1256).

@ Тичка подути - помірятися силою з ким-небудь. - Чи не схотілося тобі, козаче, тичка подуть? - спитав чоловік.. - Я тебе так подму, - гукнув січовик.., - що аж на тій могилі опинишся (Стор., І, 1957, 336).