ТЕНЕТА, нет, мн. 1. Сітка для ловлі звірів, птахів. Раз Лев пішов поживи розглядать Та у тенета і піймався (Гл., Вибр., 1957, 54); В лісі ж то все там тебе [зайця] й стереже: Сови, тенета, вовки і лисиці... (Щог., Поезії, 1958, 121); Особливо заприятелював він з одним підстаркуватим табунником, що майстрував клітки й тенета, в які ловилися і.. дрозди, і вільшанки, і золотаві іволги (Тулуб, В степу.., 1964, 145).

@ Наставляти (наставити, розкидати, розкинути, розставляти, розставити, плести і т. ін.) [свої] тенета на кого і зі спол. щоб; Обплутувати тенетами кого - хитрощами, підступністю примушувати когось до певних дій, підкоряти собі. [Кай Летіцій:] Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Л. Укр., II, 1951, 369); Таким чином фінансовий капітал в буквальному, можна сказати, розумінні слова розкидав свої тенета на всі країни світу (Ленін, 27, 1972, 341); Помовчав трохи і знову плете хитро тенета, щоб спіймати довірливу жінку (Цюпа, Назустріч.., 1958, 312); ..війна між імперіалістськими (тобто такими, що гноблять цілий ряд чужих народів, обплутують їх тенетами залежності від фінансового капіталу та ін.) великими державами або в союзі з ними є імперіалістська війна (Ленін, 30, 1972, 80).

2. рідко. Те саме, що павутина 1. Тонко заводить вориння, як муха в тенетах (Коцюб., II, 1955, 321); Досить чутливі до змін, що відбуваються в атмосфері, різні павуки. Якщо вони плетуть свої тенета - слід чекати доброї погоди (Наука.., 7, 1956, 24).

3. чого, перен. Безладне переплетення чого-небудь. Лукія ледве продиралася крізь гущавину. Дикий хміль ловив її в тенета повзучих і чіпких стебел (Донч., ІІІ,1956, 74); Коні плуталися в тенетах обірваних телеграфних проводів (Гончар, III, 1959, 377).

4. чого та з означ., перен. Те, що заважає, позбавляє свободи дій, ставить у безвихідне становище. - Ти окружила [оточила] мене з усіх боків тенетами брехні! (Фр., VI, 1951, 476); Німим криком кричу до себе: ..Скинь з себе тенета, в яких заплутавсь (Коцюб., II, 1955, 266); Цупкі поміщицькі тенета, захопивши Данька хлопчиком на каховському людському ярмарку, так уже відтоді й не відпустили його назад у рідні Кринички (Гончар, II, 1959, 28); Увесь свій великий авторитет, свої знайомства використовувала артистка [М. Заньковецька], намагаючись витягти з цензурних тенет новий твір [П. Мирного «Лимерівна»] (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 102).