Тлумачний словник української мови
ТАКЕЛАЖ, у, ч. 1. мор. Загальна назва суднових тросів, блоків, талів, гаків і т. ін., призначених для кріплення корабельного оснащення. Хвилі перекочувалися через палубу, і матроси хапалися за борти й такелаж, щоб якось утриматися на кораблі (Тулуб, В степу.., 1964, 276); Під могутніми ударами води тріщать шпангоути, а нестримний вітер грізно висвистує в такелажі... (Ткач, Крута хвиля, 1956, 157).
2. спец. Механізми й пристрої з тросами й ланцюгами, якими підіймають великі вантажі. Такелаж підіймального крана.