СІДЕЛКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до сідло.

2. Те саме, що сіделка. - Ну, ну, Воронько,- підпихав [Юхим] за полудрабок воза.. Вирушив і без потреби підправив на коняці сіделко (Ле, Вибр., 1939, 4).