СТУПАК, а, ч., рідко. 1. розм. Загнутий верхній край лопати чи заступа, в який упираються ногою при копанні.

2. Кінь, що йде доброю ступою. Чує Петро - тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (П. Куліш, Вибр., 1969, 100).

3. розм. Вид грубого взуття. Тамара ледве йде у дерев'яних ступаках, не бачить перед собою нічого (Хижняк, Тамара, 1959, 192).