СТУГА1, и, ж., діал. Плетений з лози та обліплений глиною козуб, в якому зберігають зерно, муку. Розумна жона, як стуга пшона (Номис, 1864, № 1406); // Козуб, сплетений із лубу.


СТУГА2, присл., діал. Тугіше. Та підтягай, малий джуро, та попруги стуга (Сл. Гр.).