СТРОПАЛЬНИК, а, ч. Робітник, який обслуговує строп (у 2 знач.). - А той внизу чого гав ловить? - звернулася [Даша] до машиніста. - То стропальник. Він чіпляє трос за блоки (Рад. Укр., 29.IV 1959, 2); Вчорашній вантажник нині став висококваліфікованим механізатором, що володіє професіями крановщика [кранівника], водія, навантажувача, стропальника та ін. (Ком. Укр., 7, 1966, 60).