СТОПА1, и, ж. 1. Кінцева нижня частина ноги людини та задньої кінцівки деяких наземних хребетних тварин. Сашко відсунув дикт і вийняв із схованки скриньку з приступкою для стопи зверху та двома щітками і набором баночок «гуталін» усередині (Смолич, V, 1959, 17); При ураженні шкіри стіп.. виявляється неможливим тривале перебування на ногах (Лікар. експертиза.., 1958, 122); У заглибині.. печери виявлено кістки стоп, гомілки і кистей рук неандертальської людини (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 15)

2. заст., поет. Нога.

@ Від стіп (стоп) до голови - те саме, що З ніг до голови (див. голова). Жах перейняв її від стіп до голови. Півнеба проковтнула мутно-чорна обважніла хмара (Хотк., II, 1966, 218); Іти стопами (по стопах) кого - наслідувати кого-небудь у своїх діях, вчинках; На велику (панську і т. ін.) стопу; На великій (панській і т. ін.) стопі, діал. - багато, розкішно. - Я не жила сими часами на великій стопі, не бувала так часто в товариствах (Фр., VI, 1951, 383); Направляти (направити, спрямовувати, спрямувати) [свої] стопи куди, жарт. - іти, прямувати куди-небудь. Потресов і Струве направили свої стопи в будуар мадам Половцової (Бурл., Напередодні, 1956, 170); Падати (припадати) до стіп (до стоп) кому - те саме, що Падати в ноги (до ніг) (див. падати).

3. рідко. Нижня частина гори. Хто не знає нашого розкішного Покуття у стіп Карпатських гір..? (Кобр., Вибр., 1954, 83); Юра йшов невеличкою сіножаттю, що простяглася між стопою гори, з якої він зійшов, і гостинцем, що йшов поперек села (Фр., IV, 1950, 418).


СТОПА2, и, ж. Одиниця виміру віршованих рядків; група складів з певним, незмінним для даного вірша розташуванням одного наголошеного і одного, двох чи трьох ненаголошених складів. Великоруський пісенний вірш збудований з правильних стоп: трохеїв, ямбів, дактилів та ін. (Муз. праці, 1970, 29); Стопа - це група складів, в якій наголос займає певне місце і яка повторюється на протязі всього віршованого рядка (Укр. літ., 8, 1957, 115).


СТОПА3, и, ж., розм., рідко. Те саме, що стіс. За кілька хвилин виросла ціла стопа аркушів (Тулуб, Людолови, II, 1957, 311); Після остаточної обробки голубі стопи зошитів надходять на дільницю, де їх підраховують, упаковують (Веч. Київ, 13.VІІ 1957, 1).


СТОПА4, и, ж. 1. Стара (до запровадження метричної системи мір) російська міра кількості паперу, яка дорівнювала 480 аркушам.

2. Одиниця довжини у Чехословаччині (28,4 см - у Моравії, 29,6 см - в Чехії), Югославії (31,6 см), Польщі (28,8 см). - Кождий такий пушок - се ось такий здоровенний будяк, що запоганить квадратову стопу землі (Фр., IV, 1950, 325).

3. Російська міра місткості посудини для вина (близько 0,6 л.), якою користувалися до XVII ст.