СТЕРНОВИЙ, а, е. 1. У якому міститься стерно (у 1 знач.). Гриць вибіг з каюти на верхню палубу, зайшов у стернову рубку (Ткач, Гриць.., 1955, 7).

2. у знач. ім. стерновий, вого, ч. Той, хто здійснює управління судном. То був маленький рейнський буксир з високою білою трубою, з маленькою рубкою для стернового і маленькою каютою, де міг відпочити хтось з команди (Загреб., Європа 45, 1959, 3); За сигналом водолаза стерновий спрямовує судно то до лівого, то до правого берега (Рад. Укр., 21.XII 1960, 4); Гребці на човні виймали з кочетів весла, опустив кермо стерновий, усі вони вийшли на берег (Скл., Святослав, 1959, 619); В недовгі проміжки часу стали проноситись під мостом рухливі плоти - дараби, керовані передніми стерновими (Вол., Озеро.., 1959, 25).