Тлумачний словник української мови
СОСНЯК, а, ч. Сосновий гай, ліс; соснова памолодь. Барбара і Лашка вийшли погуляти в сосновій діброві.. Барбара знала місцевість, обіцяла сосняком провести подругу аж до річки (Ле, Наливайко, 1957, 246); - Таки справді ростуть боровики в сосняку! - сказала я на велику радість Тарасика (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 142); За кілька кілометрів зупинились [біженці] в густому, молодому сосняку (Коз., Гарячі руки, 1960, 233).