Тлумачний словник української мови
СНОПОВ'ЯЗАЛКА, и, ж. Сільськогосподарська машина, яка косить і в'яже в снопи жито, пшеницю і т. ін. Снопи після лобогрійки і самоскидки необхідно в'язати вручну. Ця трудомістка операція механізована при збиранні хліба снопов'язалкою (Колг. енц., І, 1956, 469); Снопов'язалку чекали всяк по-своєму. Більшість у селі просто цікавилася. Щоб косила машина й сама скидала - це бачили, а от щоб сама й в'язала - це вже надто (Ле, Її кар'єра, 1947, 10).