Тлумачний словник української мови
СИТА, и, ж., заст. Мед, розведений водою, або медовий відвар на воді. Жінки.. кутю у миски накладають та ситою розводять (Кв.-Осн., II, 1956, 92); Робить важке не по мені; А бджілка - діло підходяче [підходяще]; Ти дай сити їй по весні, А вже вона тобі оддяче [оддячить] (Щог., Поезії, 1958, 303).
Медова (медяна) сита - те саме, що сита. В притворі стояли високі липові кадовби, в яких розводилося медяну ситу (Бурл., О. Вересай, 1959, 69).