СВИНКА1, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до свиня. З хлівця прожогом вискочила невеличка свинка й кабанчик (Мирний, І, 1949, 129); Мисливцям надзвичайно поталанило. Крім трьох свинок, вони забили велетенського кабана (Тулуб, В степу.., 1964, 294); // Самка (молода) ссавців роду свинячих. Важливим джерелом збільшення поголів'я поросят можуть бути разові опороси молодих свинок (Наука.., 2, 1960, 29); У господарстві здійснюється відбір високопродуктивних свиноматок кращих порід. Вже закуплено необхідну кількість племінних свинок (Хлібороб Укр., 6, 1972, 37).

^ Морська свинка - невелика безхвоста тварина ряду гризунів, що має біле або біле з чорними чи жовтими плямами забарвлення. - А в мене три кролі живуть, і голубів пара, і ще морська свинка (Кучер, Трудна любов, 1960, 426).

2. Рід гри, під час якої намагаються загнати палицею дерев'яну кульку в ямку чи ямки. Хлоп'ята зійшлися до купи і стали грати у свинки (Мирний, IV, 1955, 73); // Дерев'яна кулька, яку ганяють палицею в цій грі. Коли б воля - побіг би він тепер на улицю до хлопців, у м'яча грати, свинку туряти! (Мирний, IV, 1955, 28).

3. перев. мн. свинки, нок, бот. (Xanthium L.), розм. Рослина родини складноцвітих, що має довгасті плоди, вкриті колючками; з її листя і коріння добувають жовту та зелену фарби.

4. ент., розм. Те саме, що довгоносик. Налітає пілот обпилювати наші плантації.. Най замре зажерлива свинка! (Гончар, І, 1954, 489).

5. мет. Зливок металу у вигляді довгастого бруска; болванка. В Німеччині чавун охрестили «сирим залізом», - в Англії - «свинячим залізом» (звідси поширилась і сучасна назва виливок: «чушка», «свинка») (Знання.., 6, 1971, 15).


СВИНКА2, и, ж., мед. Дитяча інфекційна хвороба - запалення привушної залози; паратит епідемічний. Пізньої осені Юрко захворів на свинку (Дор., Не повтори.., 1968, 184).