Тлумачний словник української мови
СОМНАМБУЛА, и, ч. і ж. Людина, хвора на сомнамбулізм; сновида, лунатик. * У порівн. Вона себе тримає, наче вві сні, наче сомнамбула, котра не керує вчинками своїми (Ю. Янов., IV, 1959, 59).
01001, Київ, вул. Грушевського, 4 (044) 279-0292 (телефон) |
СОМНАМБУЛА, и, ч. і ж. Людина, хвора на сомнамбулізм; сновида, лунатик. * У порівн. Вона себе тримає, наче вві сні, наче сомнамбула, котра не керує вчинками своїми (Ю. Янов., IV, 1959, 59).