Тлумачний словник української мови
РЯДЮЖКА, и, ж. Зменш. до рядюга. [Полікарп Іванович:] Накинула б на плечі яку-небудь рядюжку, бо надворі мряка (Кроп., IV, 1959, 324); Попід стінами вузькі дерев'яні нари, вкриті порваними рядюжками (Хижняк, Тамара, 1959, 135).