РОЗВАЛЬНІ, ней, мн., розм. 1. Низькі селянські сани з боками, що широко розходяться від передка. - Школярів не стрівали? - Бачили-бачили - в хуторі, хтось на розвальнях підвіз. Ще нам дорогу розказали (Вас., II, 1959, 316); На сході небо зовсім уже зблідло, і на город дядьки густо скрипіли грубими розвальнями (Епік, Тв., 1958, 402).

2. Те саме, що оплінь 2. Поштові сани дуже вигідні. На розвальнях у них стоїть прикріплений кошіль, плетений з лози.. В такому кошелі можна в дорозі спати (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 102).