Тлумачний словник української мови
РИДИКЮЛЬ, я, ч., заст. Жіноча сумочка. Софія витягла з ридикюля кілька срібних монет (Шиян, Вибр., 1947, 281); Входить Леся. Маленький чемоданчик кладе біля дверей, підходить до столу, дістає з ридикюля фотографію, дивиться (Сміл., Черв. троянда, 1955, 48).