РАЛО, а, с. 1. с. г., заст. Примітивне знаряддя для оранки землі. Поширення землеробства привело до виникнення рала - первісного знаряддя для оранки (Іст. СРСР, І, 1957, 10); - Я йому для того музею дерев'яне рало віддав. Ще від покійного діда зосталося (Кучер, Прощай.., 1957, 91); * У порівн. Чобітьми, як ралом, проскородив Він кордони чотирьох держав (Мас., Срібна дорога, 1946, 20).

2. іст. У стародавній Русі - одиниця оподаткування.