РАДЖА, і, ч. У стародавній Індії - правитель держави; з часів середньовіччя і до 1950 р. - князівський титул і особа, що мала цей титул. В середині XIX ст. англійці приєднали до своїх володінь величезні центральні і північні області Індії, що раніше підлягали раджам (феодальним царкам) (Нова іст., 1956, 170).