Тлумачний словник української мови
ПІХВИ, хов, мн. (одн. піхва, и, ж., заст.). Футляр для шаблі, кинджала, меча і т. ін. Козаки На конях жваво басували, Кинджали з піхов доставали (Граб., II, 1959, 247); При боці у нього теліпався в піхві тяжкий бойовий меч (Фр., VI, 1951, 45); Рукою кволо мацав [Семен] порожні піхви шаблі (Ле, Побратими, 1954,36).