Тлумачний словник української мови
ПІХВА 1, и, ж. 1. Кінцева частина статевих провідних шляхів у жінок і самок ссавців.
2. Нижня розширена частина черешка або пластинки листка деяких рослин, що оточує стебло. Більшість личинок закінчує живлення до викидання волоті з піхви листка (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 256).
ПІХВА2 див. піхви.