Тлумачний словник української мови
ПІТКАННЯ, я, с. Сукупність поперечних ниток тканини, які, перетинаючись з подовжніми (основою), утворюють переплетіння; утік. Виготовляються килими на вертикальних станках вручну, шляхом закладання окремих кольорових ниток піткання поміж ниток основи (Нар. тв. та етн., 1, 1960, 67); Плахта була на синьому пітканні - синітка, і малюнок на ній - папороть (Ю. Янов., V, 1959, 141).