Тлумачний словник української мови
ПІДСТАРОСТА, и, ч. Помічник старости. Місцева королівська адміністрація - старости, підстарости, коменданти - грабувала міське населення (Іст. УРСР, І, 1953, 182); Крикнув дружко: «Старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести із хати, надвір погуляти» (Кв.-Осн., II, 1956, 30).