Тлумачний словник української мови
ПІДДУВАЛО, а, с. Отвір під топкою, через який проходить повітря, підсилюючи тягу під час горіння. Топка для спалювання майже всіх видів твердого палива повинна мати піддувало і колосникову решітку (Довідник сіль. будівельника, 1956, 391); Він [кочегар] вугілля підкидає, За водою доглядає, Відкриває піддувало, Щоб ізнизу підвівало (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 61).