ПРОФАН, а, ч. 1. Особа, не обізнана в якій-небудь галузі, некомпетентна особа. Він знав Воздвиженського як профана, як людину, зовсім не поважаючу науки (Н.-Лев., І, 1956, 404); - Відбудовуючи вам парусника, я не можу бути профаном у цій справі (Ю. Янов., II, 1958, 122); Він був абсолютний профан у складній теорії більярдного грання (Смолич, Сорок вісім.., 1937, 64).

2. У стародавньому Римі - той, хто не мав права входити до храму. Марила... Аж надійшла під браму - не храму, ні, а тільки огорожі, що там стоїть, неначе на сторожі, і заступа профанам вхід до храму (Л. Укр., І, 1951, 287).