ПРОБОЩ, а, ч., церк. Те саме, що парох. [Сава:] Був я у попа! І так наскаржився мені отець Іван на пробоща, що я хотів поїхать зараз у Немирів (К.-Карий, II, 1960, 291); Коли в гроті з'явилися пробощ і вельможа з Петербурга, їх зустріли галасом, вигуками, дзвоном келихів... (Сміл., Крила, 1954, 89).