Тлумачний словник української мови
ПРИКІЛ, кола, ч. Кіл, вбитий у землю. Його мозок продовжував працювати з надмірною силою, несучи його бозна-куди, неначе степового коня, що зірвався з прикола (Довж., Зач. Десна, 1957, 292).
На приколі - прив'язаний до кола. За насипом паслися на приколі кози (Жур., Звич. турботи, 1960, 191).
@ Стати на приколі - причалити. Живців, нарешті, досить у відрі. Куди ж пливти, де стати на приколі? (Рильський, II, 1946, 274); Стояти (бути) на приколі - стояти на причалі. Катер на приколі, заборонили їздити (Хижняк, Тамара, 1959, 108); Буває й так, що море шаленіє кілька днів, і доводиться стояти на приколі, втрачаючи дорогоцінний час (Рад. Укр., 15.VII 1962, 4); Тримати на приколі - не використовувати в роботі. У договорі відмічено, що в періоди, коли трактори в загоні вільні, нерозумно тримати їх на приколі (Хлібороб Укр., 8, 1968, 21); Як на приколі - почуваючи себе зв'язано. Хлопець спочатку тримався десь у кутку, на краєчку стільця, як на приколі, а потім помалу звикав до оточення (Ільч., Серце.., 1939, 178).