ПОТЕБНЯ, і, ж. Шкіряна лопать з боків сідла. На ньому [коневі] вершник мовчазливий: схилилась постать нежива, на гриві б'ється голова; вже він не править поводами, нога заклякла в стремені, і кров широкими струмками тече у нього з потебні... (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 182).