Тлумачний словник української мови
ПОСТІЛЬГА, и, ж. Хижий птах родини соколиних, що живиться переважно мишами та великими комахами; боривітер. Хижі птахи - сови, сичі, постільги, мишоїди - винищують мишей та інших шкідливих гризунів (Сад. і ягідн., 1957, 303).