ПОЛОВИЙ1, а, е. 1. Кольору спілого жита, пшениці і т. ін.; блідо-жовтий. Скільки оком скинеш - нив'я... там полові, там чорні, там зелені, аж голубі, там білі, як молоко (Мирний, І, 1954, 83).

2. Світло-рудий (про масть тварин). [Бурлака:] Чи не бачив хто, люди добрі, пару моїх волів, полових, з білими латками на спині? (Вас., III, 1960, 438); - Одарка візьме сірих волів, Назар пару чорних та пару полових (Л. Янов., І, 1959, 420); // у знач. ім. половий, вого, ч. Тварина світло-рудої масті. Як у степу застукав сніг, Пропив [Сидір] як стій три пари полових (Рильський, Поеми, 1957, 11).


ПОЛОВИЙ2, вого, ч. У дореволюційний час - слуга в трактирі, на постоялому дворі чи в невеликому готелі. - Давай все, замовлене на три персони,-сказав він половому, який прийшов накривати на стіл (Бурл., Напередодні, 1956, 105); Коли екіпаж заїхав на подвір'я, пана зустрів трактирний слуга, або половий (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 305).