Тлумачний словник української мови
ПОЗЕМНИЙ, а, е, розм. 1. Те саме, що горизонтальний. У народному житлі ХVІІ-ХІХ ст. і дерев'яних церквах XVII-XVIII ст. чітко простежується єдність у співвідношенні основних елементів будови, як у поземних вимірах, так і у вертикальних (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 63); У просторій кімнаті панував дивний хаос світла й тіні. Майже поземні промені вечірнього сонця виривали з півсутіні строго окреслені смуги, і знайомі предмети.. втрачали свої звичні форми (Собко, Срібний корабель, 1961, 3); На весняному сонці опівдні підтає сніг, і коли вітер шалено мчить понад степом, - не рине він разом із вітром поземним потоком, а мирно лежить на землі (Тулуб, В степу.., 1964, 7).
^ Поземний літ - те саме, що Бриючий політ. Здалеку долітав жорстокий гуркіт літака, що наближався до нас на низькому, поземному льоті (Коп., Навколо полум'я, 1961, 183); Ревуть мотори літаків, що йдуть на поземному льоті (Ю. Янов., II, 1954, 263).
2. рідко. Те саме, що земний 2. Як води гомінкі, котилися нові хвилі народних повстань на панів - весна гуркотіла грізною поземною силою (Ле, Наливайко, 1957, 113).