ПЛЕЧЕ, а, с. 1. Частина тулуба від шиї до руки. Як добре плече, так і тупиця січе (Номис, 1864, № 7362); Пішов Дідок у ліс по дрова; Не забарився в'язку нарубать, Та як її на плечі взять: Осика - не полова! (Гл., Вибр., 1951, 87); Ти на плече мені схилила свою голівку золоту (Сос., II, 1958, 75); Вузький у плечах; Широкий у плечах; // Частина одягу, що прикриває тулуб від шиї до руки. Поли крає, а плечі латає (Номис, 1864, № 1545); На їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Л. Укр., III, 1952, 227); Пригадую.. сюртук великопанський, Розірваний з плеча і до плеча (Рильський, II, 1960, 67).

Аршин в плечі; Півсажня в плечах - з широкими плечима, широкоплечий. Никола йде, неначе брила, - Сажений зріст, аршин в плечі (Воронько, Драгі.., 1959, 102); Вбгати голову в плечі див. вбгати; Вбирати (ввібрати) голову в плечі див. вбирати1; Зводити (звести) плечима див. зводити; Здвигати (здвигувати, здвигнути, рідко здвинути) плечима (плечем) - те саме, що Зводити (звести) плечима (див. зводити). Зимним, надзвичайно здивованим рухом здвигає Маріка плечима, абсолютно не розуміючи, о що чоловікові ходить (Хотк., II, 1965, 418); - Я стою та тільки здвигую плечима (Мирний, І, 1954, 264); - Знаєте, кого поведете? - Оленчук здвигнув плечем: - Бійців, звісно... (Гончар, II, 1959, 410); Межи плечі [ударити, штовхнути, пхнути, стусонути і т. ін.] кого - (ударити, штовхнути, пхнути, стусонути тощо кого-небудь) по спині, у спину. Цар підходить До найстаршого... та в пику Його як затопить!.. Облизався неборака; Та меншого в пузо - Аж загуло!.. а той собі Ще меншого туза Межи плечі (Шевч., І, 1963, 245); Тимко вивів стару надвір, штовхнув межи плечі (Тют., Вир, 1964, 356); Підпирати (підперти) плечима що - спиратися спиною об що-небудь. Підпираючи плечима хвіртку, вона майстерно лузала насіння (Стельмах, І, 1962, 327); Убогий франт підпер плечима білу колону (Коцюб., II, 1955, 411); Під плече [взяти, покласти і т. ін.]; Під плечем [нести, покласти і т. ін.] - під пахву (взяти, покласти тощо); під пахвою (нести, покласти тощо). Зібралися старости, як довг велить, узяли хліб святий під плече,.. пішли до Хіврі (Кв.-Осн., II, 1956, 488); Плечима до кого - чого [обертатися, сидіти, стояти і т. ін.] - спиною до кого-небудь (обертатися, сидіти, стояти тощо). [Жінка:] Римлянка я і крові не боюся. (Обертається до нього плечима) (Л. Укр., II, 1951, 521); Цілі години сидить так - плечима до степу, очима до моря, - виглядає сина (Гончар, Тронка, 1963, 44); Плечима стелю підпирає хто - дуже високий хто-небудь. Найкращий парубок Микита Стоїть на лаві в сірій свиті.. Плечима стелю підпирає (Шевч., II, 1953, 77); Плечі згорбились див. згорбитися; Роздаватися (роздатися) в плечах див. роздаватися.

@ Брати (взяти, приймати, прийняти і т. ін.) на [свої] плечі що - робити що-небудь предметом своїх турбот, брати на свою відповідальність. - Вступаю в партію, кажу, значить, беру добровільно на себе додаткові обов'язки перед народом. Беру нову ношу на плечі (Гончар, III, 1959, 132); - Він усю виборчу справу на свої плечі взяв... (Мирний, IV, 1955, 364); Брати ноги на плечі див. брати; Виносити (винести) на своїх плечах див. виносити; Випростувати (випростати, розпростувати, рідко розпростовувати, розпростати, розправляти, розправити) плечі - набиратися сил, бадьорості; проявляти всі свої сили, здібності. Гноблений, він [народ] випростував плечі і гримів повстаннями Олекси Довбуша і Лук'яна Кобилиці (Рильський, III, 1956, 41); Світ, збуджений жовтневою грозою, розпростав плечі і чоло підвів (Дор., Тобі, народе.., 1959, 22); Відчувати плече - мати чиюсь підтримку, допомогу; усвідомлювати свою єдність з ким-небудь. Яке це щастя - відчувати плече товариша в ряду! (Сос., II, 1958, 404); [Дремлюга:] Головне - щоб в тебе вірили. А коли не відчуваєш плеча, то й світ тобі не раз галушкою здасться... (Корн., II, 1955, 293); Голова на плечах у кого - хто-небудь розумний, тямущий. [Свирид:] У іншого ніби й голова на плечах, а придивишся гарненько... [Пилип:] Побачиш порожнє місце (Кроп., II, 1958, 49); Закритися плечима й очима див. закриватися; За плечима бути (мати і т. ін.): а) бути (мати) у минулому. За плечима в нього були бої на Халхін-Голі (Кучер, Голод, 1961, 163); Маючи за плечима кілька десятків років наукової роботи, я продовжую вчитися й тепер (Від давнини.., І, 1960, 17); б) мати щось з минулого (набуте, пережите, прожите і т. ін.). - Ви агроном, за вашими плечима великий досвід (Оров., Зел. повінь, 1961, 6); За плечима бути (стояти і т. ін.): а) бути (стояти) позаду, ззаду. Вона озирнулась на його з усміхом, та як глянула - впустила й шитво з рук - такий він стояв у неї за плечима, як з того світу (Вовчок, І, 1955, 162); Він полишив у себе за плечима Європу, яка ще лежала в руїнах (Загреб., Європа. Захід, 1961, 292); б) бути (стояти) зовсім близько (в часі або просторі). Повітря таке прозоре, що Демерджі здається от-от за плечима (Коцюб., III, 1956, 134); Закручено руки в ремені, і ноги в колодки забиті, Червона китайка прим'ята, біда за плечима стоїть (Мал., Запов. джерело, 1959, 82); За плечима не носити див. носити; Звалитися на плечі див. звалюватися 1; Звалювати (звалити, покладати, покласти) на плечі чиї - доручати, нав'язувати кому-небудь щось обтяжливе (обов'язки, турботи і т. ін.); З-за плеча (плечей) [ударити, розмахнутися і т. ін.] - сильним, різким рухом зверху вниз (ударити, розмахнутися тощо); навідліг. Зайшов він од полу та з-за плечей як ударив її по голівці сокирою (Вовчок, І, 1955, 162); - Гех, - хекнув Хома, розмахуючись з-за плеча (Гончар, III, 1959, 226); З плеча: а) те саме, що З-за плеча. Це - ми, колишня дітвора,.. рубали ворога з плеча по завойованих містах... (Сос., І, 1957, 232); Замахнувши з плеча, пустила [дівчина склянку] дзвінко в голову сержанта (Тудор, Народження, 1941, 101); б) не подумавши, зразу; без витримки, поквапно. - Дуже ви нестримана людина. Усе з плеча, усе з плеча (Мушк., Чорний хліб, 1960, 166); З плечей (з пліч) упав (звалився і т. ін.) тягар - те саме, що [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) (див. гора). Навік минуло врем'я люте, З плечей упав тягар століть (Рильський, III, 1961, 99); Свирид Яковлевич полегшено зітхнув і мало не посміхнувся: з його плечей звалився великий тягар (Стельмах, II, 1962, 142); З чужого плеча - не відповідний за розміром, уже ношений ким-небудь іншим (про одяг); [Лежати (бути)] на плечах чиїх, у кого - бути на чиїй-небудь відповідальності. На його плечах лежало забезпечення безквартирних житлом (Збан., Сеспель, 1961, 66); [Надія:] У Гордія тиснення від клопоту. На його плечах уся область (Корн., II, 1955, 287); Ліве плече вперед - команда для повороту праворуч. Воронцов скомандував ліве плече вперед і строєм повів хлопців до кам'яного басейну (Гончар, III, 1959, 210); Лягати (лягти) на плечі чиї - ставати предметом чиїх-небудь турбот, відповідальності. Експедицію було закінчено, але сила роботи лягла на плечі її учасників (Тулуб, В степу.., 1964, 403); Мати голову на плечах див. голова; Мати плечі (за собою) - бути під чиїм-небудь захистом, мати чиюсь протекцію. Мошко має всюди плечі. Він богатир (Фр., IV, 1950, 413); Мороз бере з-за плечей див. мороз; Мороз (холод, холодок) пробігає (пробіг, бігає і т. ін.) поза (за) плечима - стає холодно кому-небудь (про неприємне відчуття холоду від несподіваного, сильного переляку, переживання і т. ін.). І знову Панько. Аж мороз пробігає поза плечима (Збан., Єдина, 1959, 27); Мурахи бігають (лазять, пробігли і т. ін.) за плечима див. мураха; На плече! - команда підняти гвинтівку і покласти її на плече; [Наче (неначе, мов і т. ін.)] гора з плечей (з пліч) впала (звалилася і т. ін.) див. гора; Не підходити під плече див. підходити; Низати плечима див. низати; Ніби (мов і т. ін.) гору з плечей звалив (звалила і т. ін.) див. звалювати; Ні з плечей, ні з очей - непривабливий на вигляд; непоказний (про людину); Переходити з плечей на плечі див. переходити; Плече в плече; Плече до плеча; Плечем до плеча; Плече з плечем; Плечем повз плече: а) поруч, близько один до одного. Навколо царських палат тісно, плече в плече, завмерли стрільці (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 280); Вони йдуть повільно, плече до плеча (Мартич, Повість про нар. артиста, 1954, 14); Ми просувалися плечем до плеча (Коцюб., II, 1955, 356); Не дивлячись на те, що всі збились укупу, ходили одно біля одного, плече з плечем, а проте кожний вишукував товариша по своєму пір'ю (Мирний, III, 1954, 258); Сомкова старшина бачить, що лихо, скупилась тісно, плечем повз плече, да назад до намету (П. Куліш, Вибр., 1969, 169); б) дружно, одностайно, в тісному єднанні. Прийдесь [доведеться] за правду твердо стати Хлоп в хлопа і плече в плече (Фр., X, 1954, 79); Україна почула слова, Щоб стали народи плечем до плеча.. То Партії голос, то клич Ілліча (Рильський, III, 1961, 237); Плече підставляти кому - подавати допомогу, підтримку; допомагати, підтримувати кого-небудь. - Він же не баба, щоб плакати, у нього своя натура.. А такому чоловікові треба плече підставляти (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 339); Плече у плече - те саме, що Один в один (див. один). Зібралися хлопці: лице у лице, плече у плече, дужі, відважні та гарні (Дн. Чайка, Тв., 1960, 154); Поки голова на плечах у кого - поки живий хто-небудь. - Щоб же я на страшний суд не встав, кали ти до неї [дівчини] доторкнешся, поки в мене голова на плечах! (П. Куліш, Вибр., 1969, 106); Помірятися з плечем чиїм; Порівняти плеча з ким - те саме, що Помірятися силою (силами) (див. помірятися). - Нехай хоть стане він Бовою, Не наляка мене собою, Поміряюсь з його плечем (Котл., І, 1952, 278); - Нехай лиш Турн, що верховодить І всіх панів за кирпи водить, З Енеєм порівня плеча (Котл., І, 1952, 276); По плечах полізла мурашня див. мурашня; Праве плече вперед - команда для повороту ліворуч; Скидати (скинути) з плечей (пліч) що - звільнятися від чого-небудь, позбуватися чогось небажаного, неприємного і т. ін. Певно, довго гнобила бідність його [селянина] рід. Цілі століття злигоднів викарбували на ньому свої сліди. Як важко було йому скидати з плечей цей тягар (Довж., І, 1958, 55); Здавалося [Дорощукові], ніби скинув з плечей років двадцять (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 269); Спиратися (спертися) на плече чиє - знаходити в кому-небудь підтримку, допомогу. Вона вгадала в ньому надійного мужа й господаря, на плече якого з певністю можна спертись (Гончар, III, 1959, 189); Старість лягає на плечі кому - хто-небудь старіє. Зрозумів [холостяк], що в нього не буде ні хати, ні сім'ї, бо ж старість лягає на плечі, а років йому ніяк не зупинити (Томч., Жменяки, 1964, 106); Увійти (вступити і т. ін.) на плечах чиїх, у кого - увійти, вступити і т. ін. безпосередньо за ким-небудь (ворогом, відступаючими тощо), йдучи по п'ятах. - Пам'ятайте, що треба, що б там не було, на плечах противника ввійти в Крим (Гончар, II, 1959, 409); Чути (відчувати) крила за плечима див. крило; Як у бога за плечима - те саме, що Як у бога за пазухою (за дверима) (див. бог).

2. Верхня частина руки (або передньої кінцівки тварини) до ліктьового суглоба. Насамперед у них [дітей] розвиваються великі м'язи, наприклад м'язи плеча (Шк. гігієна, 1954, 74); Задня нога [жаби] складається із стегна, гомілки й ступні, яка закінчується п'ятьма пальцями, а передня - з плеча, передпліччя й кисті з чотирма пальцями (Зоол., 1957, 86).

3. Частина предмета, розташована під кутом до основної частини. Поїзд.. привітав веселим гудком паровоза підняте плече семафора (Рибак, Час.., 1960,771).

4. Частина важеля від точки опори до точки прикладання сили. Якщо терези зроблені правильно, то праве плече коромисла .. має дорівнювати лівому плечу (Фізика, 1, 1957, 21).

5. спец. Ділянка колії (дороги), яка обслуговується приписаними до неї машинами, паровозами і т. ін. Замість двох дільниць, на тяговому плечі Козятин - Миронівка лишилась одна (Рад. Укр., 10.VII 1962, 3).

6. Частина сокири.

7. спец. Верхня частина опуклості горщика. Скіфські горщики зберігають тюльпановидну форму, на плечах мають карбований валик (Нариси з іст. укр.. мист., 1969, 13).