Тлумачний словник української мови
ПЕНАЛ, а, ч. Довга коробочка, футляр для зберігання ручок, олівців, пер і т. ін. От Галі купили портфель, книжки, зошити, пера "Піонер" і головне - пенал. Це вже справжня школярка, коли пенал! (Ів., Таємниця, 1959, 10); Даремно стукав Кочетков пеналом об стіл (Донч., V, 1957, 448).