ПАЛАНКА, и, ж., заст. 1. На Запорізькій Січі у XVIII ст. - невелике укріплення, обнесене частоколом. Загін наближався до Тавільжана, і Хмельницький не пам'ятав, щоб поблизу була якась паланка чи хоч би хутір козацький (Панч, Гомон. Україна, 1954, 218).

2. Адміністративний округ у запорожців. Вся територія Запорожжя [у XVIII ст.] ділилась на так звані паланки (чотири північні і чотири південні) (Іст. УРСР, І, 1953, 341); - По дорозі заверну додому в Новосельці, підберу надійних людей і пошлю по слободах Самарської та Кальміуської паланок вербувати запорожців (Добр., Очак. розмир, 1965, 18).

3. Полкове укріплення, місце перебування полковника з іншими службовими особами полку у запорожців. - Ходімо у паланку до військового судді - нехай він нас розсудить (Стор., І, 1957, 39); - Ну, показуй мені першу паланку, - промовив кошовий отаман (Вишня, І, 1956, 328).