Тлумачний словник української мови
ОФІЦИНИ, цин, мн., діал. Флігель. Пан раптом зробився до нього немилостивий і викинув його з офіцин (Фр., III, 1950, 44); На просторому майдані, біля мурованого костьола, стояли курені на три тисячі кварцяного війська та офіцини, чи що, задля дворової челяді і приїжджої шляхти (Стор., І, 1957, 367).