ОКІТ, окоту, ч. Роди в овець, кіз, котячих та деяких інших ссавців. Антон встиг побувати і в кошарі та дізнатися, що вже розпочався окіт овець (Чорн., Потік.., 1956, 291); // Одноразовий приплід однієї тварини або групи тварин. - Таке вродилось [ягня], та ще й не одне: троє таких калічок в сьогорічному окоті... (Гончар, Тронка, 1963, 6).