ОКО1, а, с. (мн. очі, рідко вічі, очей - перев. з прийм. у). 1. Орган зору у людини, всіх хребетних та деяких безхребетних тварин. Я не нездужаю, нівроку, А щось такеє бачить око, І серце жде чогось (Шевч., II, 1953, 288); Праве око лукаво дивилось з-під піднятого трохи повіка на купку мідяних грошей (Коцюб., II, 1955, 352); Ще сонце спить, ще пролісок не квітне. Та березня проміння непомітне В дівочих одбивається очах (Рильський, І, 1960, 283); // Те саме, що погляд. Я подавала їй квіти, і листя, й трави - із рук її не зводила очей (Л. Укр., І, 1951, 186); Гайсин провів їх очима (Панч, На калин. мості, 1965, 158); На вулиці ніде було розгулятися оку. Погляд упирався в протилежні будинки, такі самі, як і той, що в ньому мешкав Кукулик (Загреб., День.., 1964, 13).

^ Акомодація очей (ока) див. акомодація; Волове око див. воловий; Вороняче око див. воронячий; Павине око див. павиний.

@ Аж іскри з очей посипались див. іскра; Бачити на власні очі див. бачити; Берегти (оберігати, пильнувати, хоронити і т. ін.), як ока [в голові, лобі] (як зіницю ока, як око і т. ін.); заст. Паче ока берегти (стерегти і т. ін.) - пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти кого-, що-небудь. - Буду, - каже [Василь], - тебе, моя зозуленько, як ока берегти (Кв.-Осн., II, 1956, 47); - Та ще й повдавались [дочки] в матір: усі чепурні, шанують одежу, усі глядять одежини, як ока в лобі (Н.-Лев., І, 1956, 121); [Домаха:] Тепер господь повернув мені тебе, визволив з ями, то я тебе, голубе мій, хоронитиму, як зіницю в оці; адже мене ти не кинеш? (Стар., Вибр., 1959, 339); - Перемога залежить від проходів крізь Балкани. Тому пильнуй їх, як ока в голові (Оп., Іду.., 1958, 80); Не перший рік лісок цей пану Я паче ока стережу (Манж., Тв., 1955, 123); Бите око у кого - хтось настільки досвідчений, що вміє відразу помічати, визначати що-небудь. Катя Шубіна багато чого перебачила в цій закордонній стороні, бачила біженців, полонених, невільників, у неї виробилось бите око й вірна реакція на все (Ю. Янов., І, 1958, 403); Бити в очі (у вічі) див. бити; Бісики (бісик) в очах (в оці) [грають (грає ; т. ін.)] див. бісик; Блимати (блимнути, кліпати, кліпнути, лупати, лупнути і т. ін.) очима: а) безтямно раз у раз розкривати і закривати очі від подиву, розгубленості, ніяковості і т. ін. Я бачив, як Ляський блимав ніяково очима і стенав плечима (Досв., Вибр., 1959, 109); Бідні селянські хлопці безпорадно кліпали очима, холодіючи з жаху (Тулуб, Людолови, І, 1957, 450); Оверко з великим зусиллям пробудився, безтямно лупав очима (Горд., II, 1959, 151); б) мовчати, нічого не розуміючи або не знаючи, що відповісти. Зміркувавши, що Юрко тільки кліпає очима, Луць пояснив йому справу (Козл., Ю. Крук, 1957, 376); А все не важиться він бабусю налаяти; лупа очима та кашляє, та ходить, - не знає, що вже йому й робити (Вовчок, І, 1955, 122); в) дивитися, поглядати. Гидкий отой корчмар усе лупає на неї гострими очима, наче хоче її просвердлити ними (Чаб., Балкан, весна, 1960, 11); Левко.. лупнув очима на Юрка і, байдужий, до сміху молоді, підвівся з санок (Стельмах, І, 1962, 62); г) (тільки недок.) ніяково почувати себе перед ким-небудь, відчувати сором, докори сумління і т. ін. перед кимось за що-небудь. Батько помовчав трохи, далі промовив: - Ну, що ж, спасибі, сину: дуже приємно було батькові лупати очима (Головко, II, 1957, 252); - Чорти б їх побрали, - невідомо кого лаяв Коляда, - а тепер мені лупай очима (Зар., На.. світі, 1967, 134); д) (кому, на кого) подавати кому-небудь знаки очима; показувати на кого-небудь очима. - Панич тут ззаду їх лупа на мене очима: нічого, мов, нічого, тільки не признавайся (Мирний, III, 1954, 170); е) сидіти без діла. [Голос:] А ми тим часом що робити маєм? [Голос(іронічно):] Очима лупати! (Л. Укр., II, 1951, 537); - Хоч би зенітку дали, - знову порушив мовчання Таранець. - Сидимо, як кроти, в норі та очима лупаємо (Ткач, Крута хвиля, 1954, 15); Блимнути очима див. блимнути; Блискати очима (оком) див. блискати; Блудити очима див. блудити1; Блукати очима див. блукати; Брати (взяти) на [пильне] око кого - пильно стежити за ким-небудь. Вже на перших порах учителювання Васильченка беруть на пильне око (Рад. Укр., 8.І 1964, 3); Брати очі на (в) себе див. брати; Вбирати очима (в очі) див. вбирати1; Вбирати очі див. вбирати1; Вертітися перед очима див. вертітися; Веселити око (очі) див. веселити; Вибивати очі див. вибивати; Вибрати очі див. вибирати; Вивалити очі див. вивалювати; Вивело очі див. виводити1; Вивертати очі див. вивертати; Виглядіти очі див. виглядати2; Видивити очі див. видивити; Видивитися очі див. видивлятися; Виїдати очі див. виїдати; Виймати (вийняти) очі див. виймати; Вимірювати (виміряти) на око (очима) див. вимірювати; Випивати (випити) очі див. випивати; Випікання очей див. випікання; Випікати очі див. випікати; Виплакувати (виплакати) очі див. виплакувати; Вирости в очах див. виростати; Від (од) людського (чужого) ока; Від людських очей - від погляду чужих, сторонніх людей. На високих білих стінах дворів, що ховали од людського ока жінок, спочивали галуззя жердель та горіхів (Коцюб., II, 1955, 123); Тодір кидає чобітки під запічок, ногою засовує їх подалі від людського ока (Стельмах, І, 1962, 209); - Чом я не зосталась у матері! Мене б мати сховала од людських очей (Н.-Лев., II, 1956, 88); Відводити (відвести) очі див. відводити; Відкривати (відкрити) очі див. відкривати; Відкриваються (відкрилися) очі див. відкриватися; Відривати (відірвати) очі див. відривати1; Влипнути очима див. влипати; Водити очима див. водити; В око взяти кого, що - почати спостерігати за ким-, чим-небудь. - А вам, чоловіче, треба того Воза на небі в око взяти. Коли дишель Воза в землю похилиться - ото вам і ховатися час, - благословлятиметься на день (Ю. Янов., І, 1954, 73); В очах жовтіє (пожовкло, темніє, потемніло, зеленіє, позеленіло і т. ін.) у кого - комусь стає погано, млосно від болю, втоми, слабості, хвилювання і т. ін. Ївга стоїть, як дерев'яна, труситься, а в очах жовтіє (Кв.-Осн., II, 1956, 273); У Пилипка потемніло в очах, голова кругом заходила, у вухах дзвонило, мов у дзвони, гадки почали меркнути, зникати (Мирний, IV, 1955, 304); Тягне він здорову, важку баддю, повну води, а в очах аж позеленіє від великої натуги... (Коцюб., І, 1955, 22); Хай не подумають часом приятелі, що він уже й затягтися не вміє! І затягнувся так, що в очах позеленіло (Гончар, Таврія.., 1957, 142); В очі (у вічі) [сміятися (говорити і т. ін.)] - відкрито, відверто, неприховано; в присутності того, про кого йде мова, або звертаючись до нього. - Йосипенко вже не в тій силі, що був, - шушукались дворові між собою, і не стали так падати біля його, як спершу падали. А Василь у вічі сміється: - А що, взяв? (Мирний, IV, 1955, 182); Я прилюдно і в очі назвав учинки тих добродіїв некультурністю, чим викликав на себе великий гнів (Коцюб., III, 1956, 313); [Молодий хлопець:] Чому ж ти їм не кинув просто в вічі, що і на їх ще прийде судний день? (Л. Укр., II, 1951, 142); Прозвали мене Мудрагелем; Павло Мудрагель та й годі! Звичайно, не в очі. Але мені байдуже! (Март., Тв., 1954, 210); - Таке безстидство в очі говорить [о. Гервасій] і ні крапельки не соромиться (Стельмах, І, 1962, 518); Впадати (впасти і т. ін. ) в око (в очі, у вічі) див. впадати1; Впиватися (впитися) очима див. впиватися1; Впинати (вп'ясти) очі див. впинати; Вражати око (очі) див. вражати1; Всевидюще (всевидюче) око див. всевидющий; Всевидяще (всевидяче) око див. всевидящий; Встромляти (встромлювати, встромити) очі див. встромляти; Втопити очі див. втопити; В чотири ока дивитися (стежити і т. ін.) - дуже пильно наглядати за ким-, чим-небудь. Тепер уже для Марусі ясно було, що треба лиш вичекати спосібної хвилі й тікати. Але й Марусякові се було ясно, і він стежив за своєю попадею в чотири ока (Хотк., II, 1966, 264); Гедзики пускати очима кому, на кого - те саме, що Пускати (посилати, робити) бісики [оком (очима)] (див. бісик); Глибокі очі див. глибокий; Глянути недобрим оком див. недобрий; Гостре око; Гострі очі у кого: а) хтось має добрий зір. Від адмірала заслужив окремої подяки старшина сигнальників Разуєв. Око у хлопця гостре, слух напрочуд тонкий (Логв., Давні рани, 1961, 11); б) хтось надзвичайно спостережливий, кмітливий, уважний. Невесело зустрів його Арсенал. Начальник заводу - полковник - має гострі очі. Він пильний, безсердечний, засмиканий тривогою й страхом. - Хто ти? (Довж., І, 1958, 42); Грати очима див. грати2; Дерти очі див. дерти; Дивитися (глянути і т. ін.) бистрим оком див. бистрий; Дивитися (глянути і т. ін.) іншим (новим) оком; Дивитися (глянути і т.ін.) іншими (новими) очима на кого - що - ставитися до кого-, чого-небудь інакше; по-іншому оцінювати чиї-небудь дії, вчинки і т. ін. Грицько тепер зовсім іншими очима дивився на людей: до багачів горнувся, а на голоту дивився згорда (Мирний, І, 1949, 175); Кілька розмов.. з селянами, потім те добро, що він людям робив, примусили й людей глянути на його іншим оком (Гр., II, 1963, 75); Брів [Кирило] серед жита і дивився новими очима.., як скипало молоде жито синім шумовинням колосся, як било хвилями у чорний ліс (Коцюб., II, 1955, 211); Тичину щоразу читаєш новими очима, і в цьому, власне, один із секретів довговічності усіх справді мистецьких творів (Рад. літ-во, 7, 1967, 39); Дивитися (глянути, подивитися і т. ін.) правді в очі (у вічі) - тверезо оцінювати дійсний стан речей. Він [Ленін] правді дивився у вічі, Нещадно він кривду разив І польські ряди робітничі Зближав до російських рядів (Рильський, III, 1961, 115); - Легше за все запевнити себе, що справи йдуть чудово. Важче - глянути правді у вічі (Жур., Вел. розмова, 1955, 58); Дивитися (зазирати, заглядати, глянути і т. ін.) смерті (небезпеці) в очі (у вічі) - бути близьким до смерті; перебувати в стані смертельної небезпеки. Я вже смерті дивився у очі, слухав кроків її грізну мідь... Але серце спинитись не хоче, все у грудях моїх стукотить (Сос., Близька далина, 1960, 177); Будуть ночі в пожежах і дні, коли ти по сто разів зазиратимеш смерті у вічі (Гончар, Людина.., 1960, 30); Дим пускати в очі див. дим; Для [людських (чужих і т. ін.)] очей; Для [людського (чужого і т. ін. )] ока; Про (людське (чуже і т. ін.)] око; Про [людські (чужі і т. ін.)] очі: а) для порядку, заради пристойності; для годиться. - Ну! як доливай? Хіба я не долив? - промовив.. і підлив ще дві краплі [горілки] для людського ока (Н.-Лев., II, 1956, 259); І, як це не дивно, ніхто, навіть про людське око, в силу звичаю, не ойкав, не плакав, не виказував співчуття Даріям (Іщук, Вербівчани, 1961, 161); Тим часом Максим Кривоніс.. про чуже око одягся в свиту, зайшов до хати (Панч, Гомон. Україна, 1954, 182); б) для створення певного враження, потрібної думки про кого-, що-небудь. [Шостак:] Та як же так?.. Ти ж помер на засланні... І лист був... [Кирило:] То для людського ока, Матвію.. Так мені легше буде переховатися... (Мам., Тв., 1962, 474); [Свояк:] Та се ж про людське око тільки буде, не справді ж ти зламаєш віру (Л. Укр., II, 1951, 483); Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець короля Зігмунда (Тулуб, Людолови, І, 1957, 404); Зборища.. ставали все людніші, стало вже тісно в хаті, перейшли тоді в школу. Щовечора збиралися до школи, про людські очі, ніби на співанку (Головко, II, 1957, 257); Докинути оком (очима) див. докидати2; Заблимати очима див. заблимати; Зав'язати очі див. зав'язувати; Заглядати (зазирати, дивитися і т. ін.) в очі (у вічі) кому - підлещуватися до кого-небудь; запобігати перед ким-небудь. Біля воріт фабрики товчуться люди.. Вони лагідно зазирають у вічі всім, хто впевнено ходить, хто твердо ставить ногу і високо несе голову (Ю. Янов., II, 1958, 35); Загорілися очі див. загорятися; Заграти очима див. загравати2; Закидати (закинути) оком (очима) на кого, рідко - поглядати, звертати увагу на кого-небудь; помічати когось. Хоть хто на неї ненароком Закине молодецьким оком, То так її і вподоба (Котл., І, 1952, 165); Закочувати (закотити) очі [під лоб (лоба)] див. закочувати; Закочуються (закочувалися, закотилися) очі [під лоб (лоба)] див. закочуватися; За красиві очі - тільки заради симпатії, незаслужено, ні за що. - Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають, - підморгнув до Чепіги Головатий (Добр., Очак. розмир, 1965, 399); Закривати (закрити, заплющувати, заплющити, замикати, замкнути і т. ін.) очі: а) (тільки док.) умерти. Хіба ж ти не бачиш, яка я стара? Мені в домовину лягати пора. Як очі закрию, що буде з тобою? (Греб., І, 1957, 87); - Я все більше та більше ослабаю.. і що з тебе буде, як я замкну очі?.. (Коб., II, 1956, 14); б) (тільки док., кому) стулити повіки померлому. Сиротина я безродний, десь загину в чужині. І ніхто очей холодних не закриє там мені (Рудан., Тв., 1959, 107); Он там.. мучилась одинока, як палець, вчителька і, коли б не старі матушка, не було б кому й очі закрити (Коцюб., І, 1955, 311); Коли погас огонь в очах співецьких, Вона закрила їх [очі] набожною рукою (Л. Укр., І, 1951, 175); в) (на що) удавано, навмисне не помічати чого-небудь, не звертати уваги на щось. [Ольга:] Я не можу бути тільки дружиною, та ще й такою, що на все закриває очі (Корн., II, 1955, 133); Гадають, певно, що він [Дорощук] заплющив очі на те шкідництво або й навіть потурав йому (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 198); Одні естетики.. сміло замикають очі на дійсні факти (Фр., XVI, 1955, 295); Закритися плечима й очима див. закриватися; Закрутитися в очах (перед очима) див. закрутитися2; Заливати (залити) очі див. заливати; Замазувати (замазати) очі див. замазувати; Замерехтіло в очах див. замерехтіти; Замилювання очей див. замилювання; Замилювати (замилити) очі див. замилювати; Запасти в око (у вічі) див. западати; Заплювати очі див. запльовувати; Заплющивши очі: а) вдаючи, що нічого не бачить. А все скажу таки: як хочеш, А ви їм жить не даєте, Бо ви для себе живете, Заплющивши письменні очі (Шевч., II, 1953, 53); б) не роздумуючи, не сумніваючись. Як же його вірить? Заплющивши очі? (Шевч., II, 1953, 388); Засвітити очима (оком) див. засвічувати1; Засліплювати (засліпити) очі див. засліплювати; Застувати (застити) очі див. застувати; Заступати (заступити) очі див. заступати; Затримувати (затримати) очі див. затримувати; Затуляти (затулити) очі див. затуляти; Затуманилося в очах див. затуманюватися; Затуманювати (затуманити) очі див. затуманювати; Заховувати (заховати) очі див. заховувати; Заходило в очах див. заходити; Заходити (зайти) в очі див. заходити; Защеміли очі див. защеміти; Звертати (звернути) на себе очі див. звертати; Зводити (звести) очі: а) (на кого - що, куди) спрямовувати погляд, дивитися куди-небудь. Діти очі зводили розумні Назустріч розклубоченій імлі (Рильський, II, 1960, 55); б) (від кого - чого) переставати дивитися куди-небудь. Через який час зводить очі від роботи [Ганна Вельцелівна]; прислухається (Л. Укр., IV, 1954, 220); Згинути з ока (з очей) - піти геть від кого-небудь; Згубити з очей див. згубити; Згубити очі див. згубити; Здавлювати (здавити) очі див. здавлювати; Здіймати (здійняти, рідко знімати, зняти, зносити, знести) очі догори (угору, до неба і т. ін.) - дивитися, спрямовувати погляд угору. Йосипенко щиро й прикро припадав до землі, здіймав очі угору, молився (Мирний, IV, 1955, 193); Я здіймаю очі до синього неба, засіяного золотими зірками (Панч, На калин. мості, 1965, 316); Вона стулила сухі губи і зняла очі до стелі (Коцюб., II, 1955, 11); Зизим оком дивитися див. зизий; З [лихого (поганого і т. ін.)] ока; З [лихих (поганих і т. ін.)]


ОКО2, а, с., заст. 1. Одиниця ваги, що приблизно дорівнює 1,2 кг. Горпина нахилилася до риби, вибрала ще живу камбулу [камбалу] ока з два вагою і вкинула її в жінчин кошик (Тулуб, Людолови, І, 1957, 325); М'ясо й рибу рахували на фунти та ока (Нар. тв. та етн., 2, 1967, 62).

2. Міра об'єму хмільних напоїв, що приблизно дорівнює 1-1,5 л. - Став лишень нам око вина та вари мамалигу, - каже Хаброня (Н.-Лев., III, 1956, 254); Він [шинкар] усе точив з барильця та подавав половинчики, кватирки, півока, ока (Коцюб., І, 1955, 20); // Чотиригранна пляшка такої місткості з короткою шийкою. Виймає він з торбини око горілки, ..калач, шмат солонини, чарки (Вільде, На порозі, 1955, 332).