ОГЛОБЛЯ, і, ж., розм., рідко. Те саме, що голобля. Знала кобила, нащо оглоблі била; тепер хоч хвостом вези! (Укр.. присл.., 1955, 230); Чотири пароконки з дзвониками на дугах, з рушниками на оглоблях.. шукали виходу, летячи прямо повз кулемет на площу (Довж., І, 1958, 153); Я безнадійно набиваю рептух пирію, підв'язую коневі до оглоблі (Кос., Новели, 1962, 52).