НАХАБСТВО, а, с. Те саме, що нахабність. Смугле лице його незалежне дихає завзяттям і нахабством (Тют., Вир, 1964, 96); [Стась(спалахуючи): ] Яке, по суті, нечуване нахабство. Прийшли, як до себе в хату, поводяться, як із підданими (Вас., III, 1960, 211).