НАЙДА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що знайда. А що ти подієш.., що Найдою його [сироту] прозвали і інше, як Найда, не хочуть і звати, і честь йому завше, як найді (Дн. Чайка, Тв., 1960, 155); Як трохи піднявся на ноги "найда", то дідові свині пас, а вже парубком узяли його до замку і перше приставили до панських собак (Морд., І, 1958, 140).