Тлумачний словник української мови
МІСТЯНИН, а, ч., рідко. Житель міста. Оператор [кіно] хотів заспівати, як це полюбляють на природі містяни, але жінка заборонила, пояснивши, що в лісі галасувати не годиться, ліс вимагає тиші (Ю. Янов., Мир, 1956, 145).