Тлумачний словник української мови
МАТІРКА1 див. матірки.
МАТІРКА2, и, ж. Коноплі з жіночими квітками, що дають насіння та з яких виробляють грубе волокно. Мотрі на осінь ніби легшає трохи: хатня робота - спочинок, а надворі - прихватком тіпає плоскінь або матірку (Мирний, II, 1954, 110); Рослини конопель з чоловічими квітками називаються плоскінь, а з жіночими - матірка (Техн. культ., 1956, 127); Літа огорнули вас, обліпили клопоти, як насіння обліплює дозрілу матірку на підметах (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 75).