Тлумачний словник української мови
МАНІОК, у, ч. (Manihot Hohl.). Тропічна чагарникова вічнозелена рослина родини молочаєвих, із бульбоподібного коріння якої виготовляють поживне борошно. Продовольчі культури місцевих жителів Океанії - коренеплоди - ямс, маніок, батат (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 312); // Борошно, виготовлене з коріння цієї рослини.