ЛІЖКО, а, с. Признач, для лежання мебля у вигляді рами на ніжках з двома спинками, на яку кладуть матрац і постіль. По своєму ліжку простягай ніжку (Номис, 1864, № 9883); Через двері в кімнату Балабуха вглядів здорове ліжко, неначе порон на Росі, а над ліжком здоровий килим (Н.-Лев., III, 1956, 44); Господиня постелила Чернишеві на ліжку, а Козакову на долівці (Гончар, III, 1959, 16); // Місце для спання; постіль. Я розстелю золоті шати, й на ліжку з трав і конвалій так солодко відпочивати вам буде (Сос., II, 1958, 394).

Лікарняне ліжко див. лікарняний.

@ Вставати (встати, підводитися, підвестися) з ліжка - видужувати. - На восьмий тиждень я устав з ліжка. Тоді вже почав жваво у силу вбиратись (Вовчок, VI, 1956, 248); - Я.. дожидався, поки жінка підведеться з ліжка, поки хатні клопоти прибере до своїх рук (Мирний, V, 1955, 379); Класти (покласти) в ліжко; Тримати в ліжку - створювати постільний режим у зв'язку з хворобою. Дома дівчинку зараз роздягли і поклали в ліжко, бо в неї почався напад пропасниці (Л. Укр., III, 1952, 635); Ті болі в грудях.. тижнями тримали мене в ліжку (Л. Укр., 1956, 404); Лежати в ліжку (ліжкові) див. лежати.