ЛЬОХ, у, ч. 1. Спеціально обладнана яма із східцями для зберігання продуктів (переважно овочів і фруктів). Ключниця.. винесла з льоху два кошики яблук і всіх частувала (Коцюб., II, 1955, 82); В сінях з льоху Антон вигрібав рештки картоплі (Чорн., Визвол. земля, 1959, 7); У більшості районів льох обладнують на ділянці самостійно, рідше - під будинком (Жилий буд. колгоспника, 1956, 16); * У порівн. Тихо та важко стало в хаті, як в льоху... (Мирний, І, 1949, 292); Ніч була темна, як льох (Гончар, Новели, 1954, 71); // Таке приміщення, що використовується для переховування або ув'язнення кого-небудь. Аж кишить Невольника у Сіракузах В льохах і тюрмах (Шевч., II, 1963, 285); - Розказують, що покійний пан дітей не любив. Люди ховалися з дітьми по льохах та по погребах (Мирний, IV, 1955, 25); У льох знов пхнули [Давида] - аж упав і посунувся головою вниз по сходах (Головко, II, 1957, 166); // Приміщення в землі, обладнане для зберігання вина або боєприпасів, пороху тощо. В замку Єремії готовили бенкет.. З княжеських льохів викочували бочки з рейнським і барила з усякими напитками (Стор., І, 1957, 370); - Думають [польські улани] тільки про мед у своїх льохах (Довж., І, 1958, 259); Б'ють німецькі самоходи. Мовби працюють самі, ..автоматично заряджаючись з невичерпних льохів (Гончар, III, 1959, 365); // іст. Підземні сховища чого-небудь. Могили вже розривають Та грошей шукають, Льохи твої розкопують Та тебе ж і лають (Шевч., І, 1963, 306); Надіялися [Довбущуки], перешукуючи щоночі підземний льох, відкрити Довбушеві скарби (Фр., VIII, 1952, 293); - Розшукали [гайдамаки] льохи із скарбами, забрали скарби, усій бідноті роздали (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 15).

2. заст. Напівпідвальне приміщення, в якому торгували спиртними напоями та пили їх. Льохи, шинки з шинкарками, З винами, медами Закупили запорожці Та й тнуть коряками (Шевч., II, 1963, 53); В заплутаних кривих завулках, як неписьменних карлючках, ховалися в льохах таємні притулки для пияк (Сміл., Зустрічі, 1936, 21).