Тлумачний словник української мови
ЛОТОК, тка, ч. 1. Відкритий прилавок або переносний столик, ящик для торгівлі на вулиці. Одного разу Саїд здалеку звернув увагу на лоток морозивника (Ле, Міжгір'я, 1953, 303); Лунали вигуки продавців різних ласощів, що з лотками на шиї ходили між натовпом (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 69).
2. Дошка з бортами або такої форми металева посудина, що використовується для розкладання чого-небудь. Сушильну площадку обладнують стелажами, на яких розміщують лотки з плодами (Сад. і ягідн., 1957, 279); Придатні для інкубації яйця обережно укладають в металеві лотки і ставлять у камери (Веч. Київ, 8. IV 1961, 1).
3. рідко. Те саме, що лотік 1. З гори, де мала розпочатись рубка лісу, на височенних козлах було прокладено .. вниз довгий з товстого бруса лоток (Кол., Терен.., 1959, 300).